Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лизогуб Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Хижняк А. А. Применение клофелина во время анестезии у больных с инсулинорезистентностью на фоне сахарного диабета 2-го типа [Електронний ресурс] / А. А. Хижняк, Н. Д. Лантухова, Н. В. Лизогуб, Н. Д. Битчук // Медицина сьогодні і завтра. - 2011. - № 3. - С. 126-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2011_3_27 | ||
| 2. | 
Лизогуб Н. В. Управляемая гипотензия при некоторых операционных положениях [Електронний ресурс] / Н. В. Лизогуб, Э. В. Кострикова, Г. С. Орлов // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - 2013. - № 2. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kait_2013_2_14 | ||
| 3. | 
Федотова И. Ф. Ведение ортопедических пациентов с артериальной гипертензией в периоперационном периоде (обзор литературы) [Електронний ресурс] / И. Ф. Федотова, И. В. Корж, Н. В. Лизогуб, А. А. Барков, В. К. Пионтковский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 3. - С. 110-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_3_23 Незважаючи на значні успіхи сучасної терапії, проблема поєднання та одночасного перебігу різних захворювань кістково-суглобової системи у хворих із серцево-судинними порушеннями залишається надзвичайно актуальною. Оскільки для виконання хірургічних втручань необхідна анестезія, а артеріальна гіпертензія (АГ) є відомим фактором ризику їх несприятливого результату в 35 % хворих, стає зрозумілим, що погано контрольована гіпертензія залишається однією з найпоширеніших причин перенесення планових хірургічних втручань. Мета роботи - обгрунтувати оптимальні періопераційні заходи, спрямовані на мінімізацію серцево-судинних ускладнень, на підставі аналізу науково-медичної літератури. Докладно розглянуто можливість використання у періопераційному періоді різних груп гіпотензивних препаратів (діуретиків, інгібіторів ангіотензин-перетворювального ферменту, сартанів, антагоністів кальцію, beta-блокаторів). Показано, що не існує достатньої доказової бази щодо кардіопротекторного ефекту загальної інгаляційної або внутрішньовенної анестезії. Також тривають дебати щодо переваг нейроаксіальних методів перед загальною анестезією, а в керівництві ESA/ESC-2014 надано помірну ступінь доказовості (IIb) переваг спінальної анестезії та аналгезії у зменшенні частоти серйозних післяопераційних ускладнень. З метою підвищення безпеки та ефективності хірургічних втручань в осіб похилого віку з коморбідною патологією виділено такі основні напрями, як розроблення методик оцінювання передопераційного стану хворих, прогнозування операційного ризику, виявлення чинників, які підвищують ризик хірургічного втручання та анестезії, вивчення стану гемодинаміки й особливостей перебігу анестезії, обгрунтування, створення та впровадження оптимальних варіантів передопераційної підготовки, премедикації, інтраопераційного фармакологічного захисту й післяопераційної інтенсивної терапії залежно від стану хворого, основної та супутньої патології, особливостей перебігу АГ та попередньої медикаментозної терапії. | ||
| 4. | 
Лизогуб К. И. Коррекция гемодинамики в периоперационном периоде (аналитический обзор) [Електронний ресурс] / К. И. Лизогуб, Н. В. Лизогуб, С. В. Курсов // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 6. - С. 113-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_6_19 Аналитический обзор посвящен преимуществам и недостаткам периоперационной коррекции гемодинамики путем проведения объемной инфузионной терапии и применения симпатомиметиков. Сравнивается успешность использования либерального и рестриктивного режима инфузионной терапии. Указана индивидуальная вариабельность эффектов различных симпатомиметиков. Показано, что все пути коррекции гемодинамики могут иметь серьезные недостатки, если коррекция проводится при ограниченных возможностях гемодинамического мониторинга. | ||
| 5. |
Курсов С. В. Мониторинг содержания в крови карбоксигемоглобина для оценки тяжести травматического шока и реперфузионных повреждений (аналитический обзор с результатами собственных наблюдений) [Електронний ресурс] / С. В. Курсов, А. В. Белецкий, К. И. Лизогуб, Н. В. Лизогуб // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 1. - С. 32-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_1_6 В организме монооксид углерода (CO) продуцируется в процессе работы фермента гемоксигеназы 1 и 2 из разрушенного гемоглобина. Этот процесс обусловливает образование некоторого количества карбоксигемоглобина у здоровых людей, даже если CO не поступает в организм извне в процессе дыхания. CO выполняет функции сигнальной молекулы, модулируя состояние тонуса сердечно-сосудистой системы, угнетает и способствует обратному развитию изменений, вызванных воспалительным ответом, и может играть важную роль в качестве потенциального терапевтического агента. С другой стороны, CO при взаимодействии с гемоглобином образует карбоксигемоглобин и вытесняет кислород из связи с гемоглобином, что приводит к неэффективности доставки кислорода к тканям. Помимо этого, CO также связывается с миоглобином и митохондриальной цитохромоксидазой. Продолжительное присутствие в крови CO вызывает серьезные повреждения миокарда и центральной нервной системы. Таким образом, избыточная эндогенная продукция CO и избыточное образование карбоксигемоглобина могут играть значительную роль в тканевом повреждении и формировании полиорганной дисфункции. Помимо гема, высвобождающегося при разрушении гемоглобина, источником продукции эндогенного CO и, в свою очередь, карбоксигемоглобина могут быть компоненты разрушенных клеточных мембран и гемсодержащие митохондриальные ферменты. Клеточные повреждения, имеющие место в условиях травматического шока, последствия ишемии/реперфузии, геморрагическое пропитывание тканей, гемотрансфузии и интенсивное образование агрессивных свободных радикалов приводят к указанным событиям. В настоящее время большинство исследователей рассматривают эндогенную продукцию CO и карбоксигемоглобина при критических состояниях в качестве компенсаторного механизма, обеспечивающего цитопротекцию и повышение выживаемости пациентов. Мы изучили результаты исследований, касающиеся оценки интенсивности продукции CO, содержания в крови карбоксигемоглобина и содержания CO в выдыхаемом воздухе у пациентов, находящихся в критических состояниях, и сравнили эти результаты с данными наших наблюдений. В иностранных источниках представлены концентрации карбоксигемоглобина в крови, в большинстве случаев не превышающие 4 %. В нашем исследовании обследовались пациенты с политравмой и кровопотерей на раннем госпитальном этапе. Оценивались показатели центральной гемодинамики, а также сатурация капиллярной крови кислородом, перфузионный индекс и содержание в крови карбоксигемоглобина с помощью технологии компании "Masimo". Все пострадавшие поступали в клинику с нормальным содержанием карбоксигемоглобина в крови. Патологическое возрастание концентрации карбоксигемоглобина наблюдалось в процессе реперфузии. Быстрая жидкостная ресусцитация, применение гипертонических растворов и адреналина способствовало росту артериального давления, перфузионного индекса и концентрации карбоксигемоглобина. Последовавшее за реперфузией повышение концентрации карбоксигемоглобина было тем значительнее, чем тяжелее протекал шок. Реинфузия крови также способствовала нарастанию концентрации в крови карбоксигемоглобина. Высокие показатели концентрации карбоксигемоглобина в крови пострадавших в период реперфузии закономерно вызывают вопрос о его роли в формировании митохондриальной дисфункции при травматической болезни. | ||
| 6. | 
Лизогуб Н. В. Реакции системы кровообращения при повороте пациента на живот на фоне внутривенной анестезии [Електронний ресурс] / Н. В. Лизогуб // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2019. - № 2. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2019_2_9 | ||
| 7. |
Лизогуб Н. В. Динамика функциональных показателей сердечно-сосудистой системы у пациентов с вертеброгенной патологией при изменении положения тела [Електронний ресурс] / Н. В. Лизогуб, И. В. Котульский, Н. А. Москаленко, В. Н. Пищик // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - № 1. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2019_1_6 Постуральні зміни гемодинаміки добре відомі, проте їх залежність від антропометричних показників вивчено недостатньо. Значну кількість хірургічних втручань виконують у положенні пацієнта лежачи на животі, тому для анестезіолога важливо передбачити фізіологічні особливості, пов'язані з цим. Мета роботи - виявити закономірності функціональних змін серцево-судинної системи у хворих на вертеброгенну патологію внаслідок зміни положення тіла та впливу на них віку й індексу маси тіла (ІМТ). Обстежено 200 осіб віком 18 - 75 років (118 чоловіків і 82 жінки). У групі - ІМТ був меншим або рівним 25 кг/м<^>2 | ||
| 8. | 
Курсов С. В. Анализ осложнений, возникших в периоперационном периоде, при использовании различных режимов инфузионной терапии [Електронний ресурс] / С. В. Курсов, К. И. Лизогуб, Н. В. Лизогуб // ScienceRise. Medical science. - 2017. - № 10. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrm_2017_10_13 | ||
| 9. |
Лизогуб Н. В. Прогнозирование развития артериальной гипотензии при повороте пациента на живот на фоне спинальной анестезии [Електронний ресурс] / Н. В. Лизогуб, М. А. Георгиянц, Е. В. Высоцкая, К. Г. Михневич, А. П. Порван, К. И. Лизогуб // ScienceRise. Medical science. - 2019. - № 3. - С. 4-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrm_2019_3_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |